Другий урок польської мови. Особисті дані, być, oni/one

Зміст

Це другий урок польської мови, де говоримо про важливі речі польською – про свої особисті дані, задаємо про них запитання, запитуємо про самопочуття, вчимо далі числа, розглядаємо перші дієслова та, маю надію, зрозуміємо усе про те, що таке oni/one.

Dane osobowe / Особисті дані

Adres — адреса
Kod pocztowy — індекс
Dom — будинок
Mieszkanie [мєшканє] — квартира
Numer telefonu [нумер телєфону] — номер телефону
Dokument tożsamości [документ тошсамощьчі] — посвідчення особи, ідентифікаційний документ

Jaki masz adres? — Яка у тебе адреса?
Jaki ma pan adres? — Яка у Вас адреса? (ввічливе звертання до чоловіка – на “Ви”)
Jaki ma pani adres? — Яка у Вас адреса? (ввічливе звертання до жінки – на “Ви”)

Jaki masz numer telefonu? — Який у тебе номер телефону?
Jaki ma pan numer telefonu? — Який у вас номер телефону? (ввічливе звертання до чоловіка – на “Ви”)
Jaki ma pani numer telefonu? — Який у вас номер телефону? (ввічливе звертання до жінки – на “Ви”)

Jaki masz adres e-mail? — Який у тебе e-mail? / Яка у тебе адреса електронної пошти?
Jaki ma pan adres email? — Який у вас e-mail? (ввічливе звертання до чоловіка – на “Ви”)
Jaki ma pani adres e-mail? — Який у вас e-mail? (ввічливе звертання до жінки – на “Ви”)

Mój adres e-mail to: [email protected] — Мій e-mail [email protected]

Jak to się pisze? – Як це пишеться? / Як це написати?

Skąd jesteś? — Звідки ти?
Skąd pan jest? — Звідки ви? (ввічливе звертання до чоловіка – на “Ви”)
Skąd pani jest? — Звідки ви? (ввічливе звертання до жінки – на “Ви”)

Jestem z Ukrainy / z Polski / z Niemiec / z USA / z Francji / z Japonii – Я з України / з Польщі / з Німеччини / з США / з Франції / з Японії

Gdzie mieszkasz? — Де ти живеш? / Де мешкаєш?
Gdzie pan mieszka? — Де Ви живете? (ввічливе звертання до чоловіка – на “Ви”)
Gdzie pani mieszka? — Де Ви живете? (ввічливе звертання до жінки – на “Ви”)

Mieszkam w Krakowie / w Warszawie / we Wrocławiu — Я живу в Кракові / у Варшаві / у Вроцлаві

Samopoczucie / Самопочуття

Спитати «Як справи?» польською можна в різний спосіб:

Co u ciebie? [цо у чєбє] (звертання на «ти»)
Co słychać? [цо сўихачь] (універсальне)
Co u ciebie słychać? (звертання на «ти»)
Co u pana/pani słychać? (ввічливе звертання на «Ви»)
Co nowego? [цо новеґо] (універсальне)
Jak leci? [як лєчі] (неформальне)
Co tam? [цо там] (неформальне)
Jak tam? [як там] (неформальне)

Варіанти відповіді:

Dziękuję, wszystko świetnie / dobrze / w porządku. — Дякую, усе чудово / добре / в порядку.
Nic nowego. — Нічого нового.
Po staremu. — По-старому.

A u ciebie? — А в тебе?
A u pana? — А у вас? (ввічливе звертання до чоловіка — на «Ви»)
A u pani? — А у вас? (ввічливе звертання до жінки — на «Ви»);

Jak się masz? — Як справи? (це не найпопулярніша версія «Як справи», але все ще трапляється у вжитку)

Dobrze. — Добре.
Świetnie. — Чудово.
Źle. — Погано.
Bardzo źle. — Дуже погано.
Fatalnie. Okropnie. — Жахливо.

👉Прослухайте запис та спробуйте повторити:

Дієслово być в теперішньому часі

Відмінювання дієслова «бути / być» теперішнього часу відрізняється від відмінювання інших польських дієслів (докладніше розглянемо інші дієслова згодом). Фактично, дієслово «być» теперішнього часу не можна віднести до жодного типу відмінювання.

Приклади вживання дієслова «być»:

— Aniu, gdzie jesteś? — Jestem w przedpokoju, szukam klapek. — Аня, де ти? — Я в передпокої, шукаю капці.
— Gdzie jest toaleta? — Де /тут = є / туалет?
— Skąd jesteście? — Звідки ви?
— Jesteśmy z Ukrainy. — Ми з України.
— Jestem Kasia, jestem nauczycielką, a ty? — Jestem Piotrek, jestem programistą. — Я — Катя, я — учителька, а ти? — Я — Петро, я — програміст.

Вже можна помітити, що займенник, який є в перекладі наведених фраз українською, відсутні в польському варіанті.

Займенники ja, ty, my, wy (займенники першої і другої особи) дуже часто опускаються. Ці займенники можна вживати (якщо ми хочемо наголосити на особі), але в цьому немає необхідності, тому зазвичай займенники ja, ty, my, wy опускаються.

Приклади з третью особою:

— Skąd oni są? — Звідки вони?
— Oni są z Kazachstanu. — Вони з Казахстану.
— A ona, skąd ona jest? — А вона, звідки вона?
— Ona jest z Pakistanu. — Вона з Пакістану.

Щодо on, ona, ono и oni, one (займенники третьої особи) — їх треба вживати, якщо не зазначається ім’я чи іншим чином не вказується особа дії.

Зверніть увагу:

Щодо осіб дії:

Перша особа однини — ja.
Друга особа однини — ty.
Третя особа однини (кілька варіантів) — це on, ona, ono (а також сюди можна зарахувати pan і pani).
Перша особа множини — my.
Друга особа множини — wy.
Третя особа множини (знову кілька варіантів) — це oni, one (а також сюди можна зарахувати panowie, panie і państwo).

Хто такі oni, one?

Oni — це група (двоє і більше), у складі якої є хоча б один чоловік, або якщо гендерний склад групи не відомий (ми не знаємо, чи є в групі чоловік, тільки здогадуємося — тоді все одно «oni»)
One — група, про яку ТОЧНО ВІДОМО, що чоловіків у ній немає.

До речі, мова не тільки про людей. Два телевізори, два коти, вісім яблук — це все теж «one». Просто зазвичай ми використовуємо цей займенник щодо людей. Це дуже цікава тема, у яку є куди заглиблюватись, але для початку вищеописаного вистачить для комфортного спілкування.

Приклади:

Jeśli mówisz tylko o kobietach — one. — Якщо говориш тільки про жінок — one.
Tylko mężczyźni — oni. — Тільки чоловіки — oni.
Kobiety i mężczyźni — oni. — Жінки й чоловіки — oni.
Iwona i Marta — one były w kinie. — Івона й Марта — вони («one») були в кіно.
Iwona i Jacek — oni byli w kinie. — Івона і Яцек — вони («oni») були в кіно.
Tomek i Jacek — oni byli w kinie. — Томек і Яцек — вони («oni») були в кіно.
Jabłka — one — leżą na stole. — Яблука — вони («one») — лежать на столі.
Gdzie są dzieci? — One są tam. — Де діти? — Вони («one») там.

Pan, pani, panowie, panie, państwo

Для ввічливого звертання до незнайомої / шановної людини польською мовою не можна використовувати звичне нам wy.

Wy — це неформальне звертання до кількох співрозмовників (до тих, до кого окремо звертаємось на «ти»).

Для ввічливого звернення до поляка слід використовувати одну з наступних форм:

Pan — ввічливе / офіційне звертання до чоловіка (замість «Ви» українською)
Pani — ввічливе / офіційне звертання до жінки (замість «Ви» українською)
Panowie — ввічливе / офіційне звертання до двох чи більше чоловіків
Panie — ввічливе / офіційне звертання до двох чи більше жінок
Państwo — ввічливе / офіційне звертання до змішаної групи — чоловіків і жінок.

Важливо також правильно вживати дієслова із цими займенниками. Польською pan, pani вживаються з дієсловами третьої особи однини, а panowie, panie, państwo — з дієсловами третьої особи множини (а не з дієсловом другої особи, як в українській).

Тобто звертання виглядають наступним чином:

Jak się pani nazywa? — Як вас звати? (із жінкою на «Ви» + дієслово третьої особи однини);
Co pan robi? — Що ви робите? (із чоловіком на «Ви» + дієслово третьої особи однини);
Gdzie panowie są? — Де ви? (звертання до групи чоловіків, з кожним із яких окремо ви на «Ви» + дієслово третьої особи множини)
Skąd panie są? — Звідки ви? (звертання до групи жінок, з кожною з яких окремо ви на «Ви» + дієслово третьої особи множини)
Gdzie państwo mieszkają? — Де ви живете? (звертання до змішаної групи, з якої з кожним/кожною окремо ви на «Ви» + дієслово третьої особи множини)

У наведених прикладах в дужках я вказувала, до кого саме це звертання (до жінки на «Ви», до чоловіка на «Ви»). Надалі я наводити такі уточнення не буду.

Зверніть увагу:

Хочу поділитись із вами історією, яка, сподіваюсь, змотивує вас пильно стежити за формою ввічливого звертання в польській мові. Головна ідея історії — форми pan, pani, panowie, panie, państwo слід використовувати не тільки при прямих звертаннях (замість «ти» чи «Ви»), але і при згадуванні в розмові ЇХ (замість «вона», «він», «його», «її»…)

Посилання на історію.

Приклади:

Pamiętam pani męża jako cichszego człowieka. — Я пам’ятаю вашого чоловіка, як тиху людину.
Odziedziczyła pani rzeczy z domu pani siostry. — Ви успадкували речі з будинку вашої сестри.
Powiem pani co sądzę o pani przyjacielu Merlinie. — Я скажу вам, що я думаю про вашого друга Мерліна.
Chciałam panią zapytać o pani przypadek. — Я хотів спитати вас про ваш випадок.
Myślę o pani, panno Smith. — Я думаю про вас, панно Сміт.
Dlaczego państwo zaprzeczali, że znali tę panią? — Чому ви заперечували, що знати її?

Liczby po polsku / Числівники

Другий десяток

👉Прослухайте запис та спробуйте повторити:

11 – jedenaście, 12 – dwanaście, 13 – trzynaście, 14 – czternaście, 15 – piętnaście, 16 – szesnaście, 17 – siedemnaście, 18 – osiemnaście, 19 – dziewiętnaście

У першому уроці я просила вас вивчити числівники першого десятка, особливо приділити увагу написанню. Якщо ви це зробили — то зараз можете побачити перві закономірності:

Закінчення (“хвостик”) у числівників другого десятка -naście (як «Настє» тільки шиплячий)
jeden — загубило n (jede+naście)
cztery — загубило y (czter+naście)
pięć и dziewięć — ć перетворилось в t (pięt+naście, dziewięt+naście)
sześć — ć загубилось зовсім, ś втратило кресочку (szes+naście)
решта цифр при словотворі не змінилась (dwa+naście, trzy+naście, siedem+naście, osiem+naście)

Якщо вже глибоко занурюватись у правила, то варто зазначити, що числівники piętnaście и dziewiętnaście мають фонетичне спрощення [pietnaście], [dziewietnaście], тобто «хвостик» в ę не читається. Але! На записі ви чуєте вимову польки, і, сподіваюсь, чуєте ę без спрощення. Це гарна ілюстрація того, що правило це добре, але жива мова може звучати по-різному). Розмовні форми, hiperpoprawność (в тому числі — проговорювання ę носової у кінці слів) и т.д. Я також говорю п’ятнадцять і дев’ятнадцять польською з озвучуванням ę носової в середині слова — так вивчила, звикла, а перевчитись після стількох років дуже складно 😀

Послухайте запис чистої вимови [pietnaście], [dziewietnaście], правильної вимови згідно зі словниками: Wielki słownik poprawnej polszczyzny PWN під ред. A. Markowskiego або Słownik poprawnej wymowy polskiej W. Lubasia.

👉Прослухайте запис та спробуйте повторити:

Обидва записи чисельників читають поляки. І читають по-різному. Я хочу вам у такий спосіб продемонструвати, що так часто й буває — по-різному. Звісно, є правила, але будьте готові почути, що далеко не всі поляки говорять 100 % відповідно до правил фонетики.

Дієслово mieszkać в теперішньому часі

Ви вже зустрічали це дієслово в прикладах. Слово належить до третьої форми відмінювання (яку ми будемо розбирати в наступному уроці). А в цьому уроці я хочу запропонувати вам дієслово mieszkać у якості домашнього завдання — і для вивчення.

Подивіться на це слово, які воно має закінчення — і спробуйте самостійно сформулювати правило відмінювання третьої форми дієслів. А в наступному уроці зможете перевірити себе, наскільки точно ви вловили суть)

Przez

Є в польській мові магічне слово — przez. У словниках воно має наступні варіанти перекладу — через, по, крізь, протягом. Пам’ятаєте, я розказувала про букви Q, X, V. Тоді я для прикладу наводила власне прізвище й те, що я кожен роз уточнюю, що пишеться воно przez V [пшез фау].

Тож є ще одне дуже цікаве використання цього слова.

👉Послухайте діалог. Спробуйте прочитати його самостійно чи парі.

Dialog na sali lekcyjnej, lekcja języka polskiego.

– Gdzie pan mieszka?
– Mieszkam we Wrocławiu.
– Jaki ma pan adres?
– Ulica Wesoła, dom dwanaście, mieszkanie trzy.
– Dobrze, czyli Wesoła 12 przez 3.
– Przez? Co to znaczy?
– W Polsce mówimy: “Wesoła 12/3, to znaczy dom 12, mieszkanie 3. Ulica Wesoła 12 przez 3.
– Aha! Teraz rozumiem.

*czyli – тобто
*mówimy – ми говоримо
*mówić – говорити

ul. Wesoła 12/3 — це звичне написання поштової адреси (наприклад, на конверті) — позначення багатоквартирного будинку (номер будинку / номер квартири). Дробові номери будинків у Польщі зустрічаються рідко, частіше це офісні будівлі. У випадку дробового номера треба писати так Mokotowska 4/6 pokój 110.