Привіт! Це нульовий урок польської мови. Наше з вами завдання-мінімум – навчитися читати польською.
- Це дозволить вам самостійно читати тексти, розібрані за методом Франка, і таким чином самостійно набирати словниковий запас.
- Також вам буде простіше вчитися по самовчителям, якщо ви вибрали собі такий метод.
- І вміння читати дозволить мамам у Польщі читати своїм дітям книги польською (які легко дістати у Польщі, на відміну від книг російською та українською).
Тому почнемо ми з вами з алфавіту та правил читання.
Транскрипція та вимова
У цьому курсі я іноді буду використовувати приблизну інтерпретацію польських звуків, передаючи їх за допомогою кирилиці (+ українського алфавіту, і одна літера – з білоруського). Я ніколи не була фанатом цього методу, але в умовах війни і текстового курсу я вимушена піддатись.
Але також до деяких слів я буду залишати вам справжню транскрипцію (IPA, AS), щоб у вас було точніше уявлення про польську вимову.
За можливості я залишатиму вам вимову тих чи інших слів поляками. Щось озвучуватиму сама, щось попрошу озвучити своїх друзів-поляків.
Наголос
- Наголос у польській мові падає (переважно) на передостанній склад у слові. Така схема наголосу настільки розповсюджена, що на початку вивчення винятками можна знехтувати.
- При відмінюванні і словозміні – наголос все одно буде падати на передостанній склад (тобто може мігрувати по слову).
- Що стосується звукових спрощень – тут польська мова близька до української. Ненаголошена “о” читається як “о”, і т.д. Грубо кажучи, як бачимо – так і читаємо. Є спрощення у місцях, де глуха буква глушить дзвінку тощо, але про такі випадки ми поговоримо окремо.
- У своїх інтерпретаціях вимови кирилицею наголошену голосну я буду підкреслювати.
Алфавіт
В польському алфавіті – 32 букви:
a, ą, b, с, ć, d, е, ę, f, g, h, i, j, k, l, ł, m, n, ń, o, ó, p, r, s, ś, t, u, w, y, z, ź, ż.
Також використовуються буквосполучення sz, cz, rz, ch, dz, dż, dź.
q, v і x використовуються, як правило, у запозичених словах.
👉Прослухайте запис та спробуйте повторити:
14 простих букв – a, b, d, e, f, k, m, n, o, r, s, t, u, z
читаємо просто, “в лоб”, без акценту
a, b, d, e, f, k, m, n, o, r, s, t, u, z
[а], [б], [д], [е], [ф], [к], [м], [н], [о], [р], [с], [т], [у], [з]
✔ Запам’ятайте:
- польська “e” читається як [е] завжди крім випадків, коли перед нею стоїть буква “i“;
- “z” читається як [з], а “s” – як [с] крім випадків, коли після них стоїть буква “i“;
- глухі приголосні оглушувають сусідні дзвінкі приголосні.
👉Прослухайте запис и потренуйтесь самостійно читати наступні слова:
mama [мама], tata [тата], brat [брат], kot [кот], bez [без], dom [дом], sen [сен], most [мост], toast [тоаст], kat [кат], kasa [каса], ona [она], oko [око], kosa [коса], kto [кто], mak [мак], okno [окно], nos [нос], nam [нам], Adam [адам], krok [крок], baran [баран], banan [банан], usta [уста], nauka [наука], notes [нотес], kreda [креда], metro [метро], Borek [борек].
Ще 9 букв – c, g, h, j, w, y, ó, p, ń
| Буква | Як читається* | Коментар |
|---|---|---|
| c | [ц] | крім випадків, коли після “с” стоїть буква “i” |
| g | [ґ] | дзвінка українська [ґ] |
| h | [х] | так само, як і буквосполучення “ch” |
| j | [й] | – |
| w | [в] | це не (!) англійска w |
| y | [и] | – |
| ó | [у] | так само, як і “u” |
| p | [п] | – |
| ń | [нь] | це м’яка [нь] |
* приблизна інтерпретація кирилицею
Це питання звички – потрібно звикнути до такого виду вже знайомих нашому вуху звуків.
👉Послухайте запис і спробуйте повторити:
my [ми], nowe [нове], Ewa [ева], mapa [мапа], sowa [сова], zdrowa [здрова], praca [праца], wrona [врона], taca [таца], noga [ноґа], ogon [оґон], kogut [когут], gra [ґра], powaga [поваґа], pusty [пусти], stary [стари], syn [син], hymn [химн], ryba [риба], cyrk [цирк], jutro [ютро], jasny [ясни], epoka [епока], apteka [аптека], poetka [поетка], zegar [зеґар], gazety [ґазети], bohater [бохатер], herbata [хербата], Irena [Ірена], pracujemy [працуєми], jest [єст], koń [конь], bańka [банька], tańce [таньце].
Ó
Давайте додатково потреную слова з літерою “ó“, потрібно звикнути до того, що вона читається як [у].
👉Послухайте запис і спробуйте повторити:
góra [ґура], bób [буп], naród [нарут], ogród [оґрут], róg [рук], pióro [пюро], krówka [круфка], król [круль], królik [крулік], ósemka [усемка], kółko [куўко], miód [мют], mówi [муві], córka [цурка], ołówek [оўувек], krótki [круткі], stół [стуў], wróbel [врубель], wózek [вузек], jaskółka [яскуўка], sposób [спосуп], który [ктури].
L
L, l — середнє між м’якою [ль] та звичайною [л]. Кінчик язика впирається у верхні ясна (не в зуби, далі), повітря вільно проходить по боках язика. Середня частина язика не наближається до піднебіння. Важливо не казати цю літеру як тверде [л]. Якщо зовсім не виходить, кажіть м’яке [ль] – lampa [лямпа], lektor [лєктор], tylko [тилько], sklep [склєп]. Але я сподіваюся, що ви освоєте механіку вимови цієї літери.
Розгляньте на малюнку механіку язика при вимові літери L у порівнянні з буквою R (вже нам знайомою). Потренуйте ці два слова. Відчуйте, де має бути язик та його кінчик. Не наближайте середню частину язика до м’якого піднебіння.
👉Послухайте запис і спробуйте повторити:
las [ляс], telefon [телєфон], kolega [колєґа], klasa [кляса], sala [саля], polski [польскі], wielki [вєлькі], film [фільм], lampa [лямпа], list [ліст], lato [лято], sklep [склєп], plac [пляц], placek [пляцек].
Ł
Ł, ł – це не “л”; і не “в”. Той, хто вміє правильно вимовляти англійський звук [w], той може сміливо робити це у польській замість “ł“. Хто з Білорусі – маємо тут звук [у]. Хто не знає ні англійської, ні білоруської — механізм вимови літери “ł” не задіює ні зубів, ні язика, ні піднебіння. Губи майже в трубочку + звук [у], тільки не довгий, тому що це не голосна, а приголосна буква. Язик не бере участі, не торкається піднебіння, не піднімається, лежить собі спокійно! Зуби не вдаряють об губи (щоб випадково не з’їхати в [в/ф]).
Білоруська “ў” мені дуже подобається з цієї точки зору, це начебто як “у”, але з плашечкою (короткою) зверху, як у “й”. Тобто це як пара “и” – “й”, тільки “у” – “ў”. Почитайте про цю літеру (для загального розвитку) за посиланням.
Тут чудове відео, що пояснює звук “ł“, з прикладами:
Розгляньте на малюнку механіку язика при вимові літери “ł” у порівнянні з буквою “u” (вже нам знайомої). Вона однакова. Потренуйте ці два слова. Відчуйте “трубочку губ”. Відчуйте, як язик та зуби не беруть участь у процесі.
👉Послухайте запис і спробуйте повторити:
(тут у квадратних дужках подано два варіанти інтерпретації, але надалі я буду використовувати [ў])
łopata [ўопата / wопата], słaby [сўаби / сwаби], masło [масўо / масwо], Wisła [вісўа / вісwа], młyn [мўин / мwин], długi [дўуґі / дwуґі], złoto [зўото / зwото], tłum [тўум / тwум], mały [маўи / маwи], ładny [ўадни / wадни], łapa [ўапа / wапа], łza [ўза / wза], łysy [ўиси / wиси], kołdra [коўдра / коwдра], małpa [маўпа / маwпа], słoma [сўома / сwома], ławka [ўафка / wафка], stoły [стоўи / стоwи], nagły [наґўи / наґwи], koło [коўо / коwо], głowa [ґўова / ґwова], długopis [дўуґопіс / дwуґопіс].
Також я тут хочу залишити вам кілька складних, на мій погляд, слів. Тут у кожному є “w” і “ł“, а вони часто нас бентежать, особливо коли знаходяться в одному слові.
👉Послухайте запис і спробуйте повторити:
dawał [даваў], rwał [рваў], wzywał [взиваў], znajdowała się [знайдоваўа щє], budowała [будоваўа], Lech Wałęsa [лех ваўенса], pływała [пўиваўа], wałęsać się [ваўенсачь ще]
Раджу повернутися до цього шматочка ще раз в кінці уроку, коли розглянете усі букви.
I
• “i” це, звісно, [і]. Але не тільки. Звуком [і] вона залишається у тих випадках, коли після неї або стоїть приголосна, або коли вона сама знаходиться на початку або наприкінці слова: igła [іґўа], nogi [ноґі], plik [плік], kino [кіно], iskra [іскра], sufit [суфіт], drugi [друґі], nazwisko [назвіско], minuta [мінута].
• А якщо після “i” стоїть голосна, то вона стає чимось на зразок нашого м’якого знака, що пом’якшує попередню приголосну, але сама не читається.
Окремо тут хочу сказати про три літери “d“, “t“, “r“. Якщо після них знаходиться “i” + голосна, ці літери намагатимуться пом’якшитися, але виходити у них це буде не так добре, як у інших літер, і “i” звучатиме майже як [j] (і через це вийде практично [d’j], [t’ j], [r’j]).
Подібне правило по-хорошому стосується також p, b, m, f, w, l, dż, h (ch), cz, sz, ż (rz), але тверде [j] там, на мій погляд, точніше, вухо, чутно слабо, не так яскраво, як з d, t, r. А тому я пропоную вам знехтувати цим правилом поки що, і читати для простоти м’яко.
👉Послухайте запис і спробуйте повторити:
piosenka [пьосенка], wiatr [вятр], biały [бяўи], wiadro [вядро], pióro [пюро], wiem [вєм], biegły [бєґўи], powiat [повят], Piast [пяст], miasto [място], niebo [нєбо].
А тепер послухайте запис слів з “d“, “t“, “r” + “i” + голосна. Порівняйте зі звучанням на попередньому записі. Потренуйтесь. Тут даю транскрипцію.
radio [ˈradʲjɔ], tiara [ˈtʲjara], Maria [ˈmarʲja], dieta [ˈdʲjɛta], idiota [iˈdʲjɔta], Jezus Maria, furia [ˈfurʲja], loteria [lɔˈtɛrʲja], husaria, pizzeria [pʲiʦ̑ˈːɛrʲja], studia [ˈstudʲja], tragedia [traˈɡɛdʲja], bestia [ˈbɛstʲja], partia [ˈpartʲja], psychopatia
У цьому аудіозаписі послухайте порівняння твердих та м’яких звуків:
burak [бурак] — biuro [бюро], pusty [пусти] — pióro [пюро], myśl [мищьль] — miły [міўи], nazwisko [назвіско] — niezły [незўи], wafle [вафле] — wiatr [вятр], fotel [фотель] — potrafić [потрафічь], kartka [картка] — niskie [ніске], grypa [ґрипа] — drogi [дроґі], chata [хата], hak [хак] — Chiny [хіны], historia [хісторʲйа].
J
Сам по собі цей звук на є складним, але оскільки у мене є аудіозапис з цією буквою – пропоную ще раз потренуватись його вимовляти.
👉Послухайте запис і спробуйте повторити:
jabłko [япўко], jaśmin [ящьмін], jaskinia [яскіня], jodła [йодўа], jod [йод], Jolanta [йолянта], Józef [юзеф], Józio [южьо], Jurek [юрек], jutro [ютро], już [юш], jeż [єш], jeszcze [єштше], jeść [єщьчь], Francji [францйі], akacji [акацйі], poezji [поэзйі].
Повторення
Отже, ми з вами вже розглянули більшу частину польського алфавіту. Давайте повторимо вивчені літери та звуки за допомогою наступного шматочка.
👉Послухайте запис і спробуйте повторити:
Уповільнений запис:
Звичайна швидкість:
Kto to? To tata Agaty. Agata ma psa. To Romek. Romek ma kotka. Tam lata motylek. Jan ma balon. Balon jest lekki. Ulka ma brata. Wagon ma okna. To dom. A to sklep. Sklep jest obok domu. Ta droga jest daleko. Ta ulica jest blisko. To jest wielki dom. Tu apteka. To nowa gazeta. To student. A to studentka. Ona jest dobra.
М’які шиплячі – ś, ź, ć, dź
Прямих відповідників до цих звуків в українській мові немає.
Рисочка над буквою символізує пом’якшення. Пам’ятаєте “ń“? Рисочка пом’якшує “n” [н] – і з’являється м’який “ń” [нь].
Але! В ś, ź, ć, dź рисочка пом’якшує s, z, c, dz дещо інакшим способом, ніж в українській мові.
В польській ś, ź, ć, dź повинні м’яко шипіти.
Тобто замість очікуваних [сь], [зь], [ць], [дзь], ми отримуємо м’яків відповідники наступних звуків [щь], [жь], [чь], [джь].
👉Послухайте запис і спробуйте повторити:
źrebię [жьребє] (прочитано hiperpoprawnie), ćma [чьма], świetnie [щьвєтнє], tańce [таньце], gość [ґощьчь], maść [мащьчь], miedź [мєджь], jedź [єджь], kośćmi [кощьчьмі].
ś, ź
Артикуляція у цих двох звуків однакова. Різниця тільки в тому, що при [ś] голосові зв’язки не задіяні (немає голосу), а в [ź] – задіяні (голос є). Наприклад: źle [жьлє], ślad [щьляд], źrebię [жьребє], świetnie [щьвєтнє].
Зверніть увагу на положення губ при вимові [ś]. Спробуйте вимовити це слово самостійно. Слідкуйте за своїми губами. Додайте звуку м’якого шипіння.
Таке ж положення губ потрібне для [ź], тільки при цьому вже додається голос. Потренуйтесь на слові źle.
ć, dź
У цієї пари звуків також спільна артикуляція (відмінна від попередньої пари). При [ć] голосові зв’язки не задіяні (немає голосу), а в [dź] – задіяні (голос є). Наприклад: ćma [чьма], jedź [єджь], być [бичь], miedź [мєджь].
si, zi, ci, dzi
Раніше ми розбирала букву “i“. Пам’ятаєте про її чарівні пом’якшувальні властивості, правда? Так само, як вона пом’якшувала інші приголосні, вона пом’якшуватиме і s, z, c, dz. Але тільки так само як і рисочка, буква “i” пом’якшуватиме їх із шипінням.
👉Послухайте запис і спробуйте повторити:
zimno [жімно], bogaci [боґачі], nikogo [нікоґо], dziwny [джівни], sikorka [щікорка], płacić [пўачічь], łazić [ўажічь].
| ź | [жь] | ś | [щь] | ć | [чь] | dź | [джь] |
| zi | [жі] | si | [щі] | ci | [чі] | dzi | [джі] |
| zia | [жя] | sia | [щя] | cia | [чя] | dzia | [джя] |
| zią | [жьон]/ [жьом] | sią | [щьон]/ [щьом] | cią | [чьон]/ [чьом] | dzią | [джьон]/ [джьом] |
| zie | [жє] | sie | [щє] | cie | [чє] | dzie | [джє] |
| zię | [жєн]/ [жєм] | się | [щєн]/ [щєм] | cię | [чєн]/ [чєм] | dzię | [джєн]/ [джєм] |
| zio | [жьо] | sio | [щьо] | cio | [чьо] | dzio | [джьо] |
| zió | [жю] | sió | [щю] | ció | [чю] | dzió | [джю] |
| ziu | [жю] | siu | [щю] | ciu | [чю] | dziu | [джю] |
Ця гарна табличка наведена як ілюстрація приблизної інтерпретації звуків кирилицею.
👉Послухайте запис і спробуйте повторити:
ziarno [жярно], siano [щяно], ciepło [чепўо], ciuchy [чюхи], ściana [щьчяна], dzień [джєнь], Madzia [маджя], gościach [ґощьчях], bracia [брачя], tanieć [танечь].
Зверніть увагу:
- ✔ ź, ś, ć, ść, dź, ń – використовуються перед приголосними та в кінці слів:
- źrebię, ćma, świetnie, tańce, gość, maść, miedź, jedź, kośćmi.
- ✔ zi, si, ci, ści, dzi, ni – використовуються перед голосними:
- ziarno, siano, ciepło, ciuchy, ściana, dzień, Madzia, gościach, bracia, tanieć.
- або коли потрібен власне звук [i]:
- zimno, bogaci, nikogo, dziwny, sikorka, płacić, łazić.
Як чудове тренування і повторення цих м’яких шиплячих звуків рекомендую ось це відео на 7 хвилин:
Повторимо розглянуті літери та звуки.
👉Послухайте запис і спробуйте повторити:
siedem [щєдем], świerk [щьвєрк], śmigłowiec [щьміґўовец], siarka [щярка], siano [щяно], siódemka [щюдемка], jesienny [єщєнни], ćma [чьма], ciasny [чясни], ćwierć [чьвєрчь], ciastka [чястка], cienki [чєнкі], ciotka [чьотка], ciemny [чємни], wiśnia [віщьня], wiśniowy [віщьньови], cień [чєнь], brać [брачь], bracia [брачя], koński [коньскі], niebieski [нєбєскі], słońce [сўоньце], ukraiński [украіньскі], Ukrainiec [украінєц], Ciechocinek [чєхочінек].
І окремо повторимо мій улюблений звук [dź], його дуже багато у польській мові (dziękuję, dzięki, dzień dobry, dzieci…).
👉Послухайте запис і спробуйте повторити:
Dzień dobry, pani Jadziu! Dzisiaj jest bardzo ładny dzień, prawda? Jest już październik, ale jeszcze jest ciepło. Czy dziś jest niedziela? Nie, niedziela była wczoraj, dziś jest poniedziałek. Gdzie jest dziadek? On jest w ogrodzie. A ciocia? Ona jest teraz w kościele.
Тверді шиплячі — sz, ż (rz)
Вимова звуку [sz] подібна до нашого звуку [ш], а вимова [ż] (rz) – до нашого [ж]. Артикуляція у них однакова. При [sz] голосові зв’язки не задіяні (немає голосу), а при [ż] (rz) – задіяні (голос є).
Зверніть увагу: буквосполучення “rz” не завжди читається як [ж].
Важливо: буквосполучення “rz” не завжди читається як [ж]. А саме – після букв k, p, t, ch (можнс спробувати запам’ятати як “Кафе Птах”) – буквосполучення “rz” читається як [ш]. Це логічно: букви k, p, t, ch — глухі, і вони “глушать” дзвінкий звук.
👉Послухайте запис і спробуйте повторити:
brzeg [бжек], brzydki [бжиткі], grzebień [ґжебєнь], krzaki [кшакі], krzyż [кшиж], okrzyk [окшик], potrzebuje [потшебує], drzewo [джево], krzesło [кшесўо], grzmot [ґжмот], krzywy [кшиви], pokrzywa [покшива], grzbiet [ґжбєт], chrzan [хшан], przyjaźń [пшияжьнь], drzewka [джефка], drzemka [джемка], wrzątek [вжонтек], korzyść [кожищьчь], korytarz [кориташ], rzodkiewka [жодкєвка], burza [бужа], zwierzę [звєже], kalendarz [калєндаш], rzeka [жека], wierzba [вєжба], rzemiosło [жемьосўо].
* і “rz“, і “ż“, так само як інші дзвінкі приголосні, оглушуються в кінці слова.
👉Послухайте запис і спробуйте повторити:
leży [лєжи], też [теш], łyżka [ўишка], każdy [кажди], żart [жарт], krążek [кронжек], nóż [нуш], żona [жона], dużo [дужо], pożar [пожар], jeż [єш], mąż [монш], wąż [вонш], strażak [стражак], różowy [ружови], żakiet [жакет].
Тверді шиплячі — cz, dż
Ця пара, як ви вже могли здогадатись, також має однакову артикуляцію. При “cz” голосові зв’язки не задіяні (немає голосу), а при “dż” – задіяні (голос є).
Повного відповідника звуку [cz] в українській мові немає, цей звук ближче до білоруської твердої [ч].
Механіку звуку [cz] проілюстровано на схемі вище. Починаємо вимовляти цей звук торкаючись передньою частиною язика до ясен за зубами. Після цього відриваємо трохи язик і створюємо щілину, через яку виходить повітря з таким же шумом, як і при “sz” [ш]. Приголосний “cz” у першій фазі своєї вимови подібний до “t” [т], а в другій – до “sz” [ш], тобто простіше кажучи [cz] = [tsz]. Але все ж таки це не два окремих звуки, а один.
Враховуючи описану механіку, можна спробувати навчитися вимовляти звук [cz], вимовляючи поспіль звуки [т] і [ш] – і скорочуючи паузу між ними до тих пір, поки вони зіллються в один звук. Також словом для тренування може слугувати російське слово “лучше”, яке вимовляється як [лу(тш)е].
Згадайте білоруського горобця, який цвірінькає дуже твердо – «чик чирик» 🙂
Порівняйте вимову твердого “cz” і м’якого “ć” (і в прикладах не тільки це):
👉Послухайте запис і спробуйте повторити:
czy [(тш)и] – ci [чі], zasilacz [защіля(тш)] – zasilać [защілячь], gracz [гра(тш)] – grać [грачь], bicz [бі(тш)] – bić [бічь], odtwarzacz [отфажа(тш)] – odtwarzać [отфажачь], miecz [мє(тш)] – mieć [мєчь], leczy [лє(тш)ы] – leci [лєчи], słuchacz [сўуха(тш)] – słuchać [сўухачь], badacz [бада(тш)] – badać [бадачь].
Дополнительно на том же аудио: Jadzia [яджя] – Jadźka [яджька], Wiesia [вєщя] – Wieśka [вєщька], Izunia [ізуня] – Izuńka [ізунька], Zosia [зощя] – Zośka [зощька], Zuzia [зужя] – Zuźka [зужька], Miecia [мєчя] – Miećka [мєчька].
Щоб трохи відволіктися, але з користю, подивіться наступне відео:
Отже, у нас з вами залишилися ще дві літери до розгляду, а саме “ą” і “ę“. Перш ніж ми до них перейдемо, давайте закріпимо пройдене.
👉Послухайте запис і спробуйте повторити:
Dziadek Janek dzwoni i mówi: “Dzień dobry”. Dzieci lubią słodki dżem. Dżdżownica mieszka pod drzewem. Dzisiaj jest Dzień Dziecka. W dżungli mieszka dużo dzikich zwierząt. Dzięcioł ma długi dziób. Poniedziałek to dzień powszedni, a niedziela to dzień świąteczny. Chodź tutaj! Idźcie szybciej! Jedź powoli.
👉Послухайте запис і спробуйте повторити:
Ja idę do szkoły. Ona jest jeszcze mała. Czesław uczy się dobrze. Czy ty znasz język czeski? Jeszcze pada deszcz, czy masz płaszcz? Szkoda, że nie ma szczawu. W Szczecinie pada deszcz, a w Bydgoszczy już nie. Czesia szuka swojego szlafroka, a on jest w szafie.
Czy ten człowiek jest szczery, czy oszukuje? Jestem bardzo szczęśliwa! Czyja to szczotka? Czy lubisz barszcz ze szczypiorkiem? Chleb jest smaczny. Mucha lata nad uchem. Chcesz ciastko czy herbatnik? To lato było chłodne, ale suche.
👉Послухайте запис і спробуйте повторити:
Moja rodzina jest duża: dziadek, babcia, ojciec, mama, moja starsza siostra i ja. Mieszka też z nami mały piesek, jest jeszcze szczeniakiem. Mieszkamy w Łodzi. Mój tatuś jest dziennikarzem, pracuje w gazecie. Mamusia leczy dzieci. Siostra Jadzia — to już dorosła dziewczyna, chodzi do siódmej klasy. Ja też nie jestem już dzieckiem — jestem w trzeciej.
ą, ę
Букви “ą” і “ę” у польській мові відповідають за носові голосні [о] та [е].
Є кілька варіантів їхньої вимови. Усі вони залежать від місця у слові, в якому знаходяться “ą” / “ę“.
Важливо: жодне слово не починається із цих букв.
ą, ę перед буквами: s, z, ś, ź, sz, ż, rz, w, f, ch, а також ą в кінці слів
Особливості вимови: приготуйтесь до вимови звичайних для нас буквосполучень [он], [ен], повільно вимовляйте, але стежте за тим, щоб кінчик вашого язика не впирався в зуби. Можна спробувати притримати кінчик язика ложкою.
У своїй інтерпретації транскрипції у квадратних дужках я позначатиму цей звук курсивом [он] / [ен].
👉Послухайте запис і спробуйте повторити:
wąski [вонскі], język [йензик], gęś [ґенщь], więzień [вєнжєнь], mąż [монж].
ą, ę перед буквами: b, p
Особливості вимови: читаються як [ом] и [ем].
👉Послухайте запис і спробуйте повторити:
dąb [домб], zęby [земби], trąba [тромба], gołąb [ґоўомб].
ą, ę перед d, t, dz, с, cz
Особливості вимови: читаються як [он] и [ен].
👉Послухайте запис і спробуйте повторити:
kolęda [колєнда], kąt [конт], gorący [ґоронци], pamiątka [памьонтка]
ą, ę перед ć / ci, dź / dzi
Особливості вимови: читаються як [онь] и [ень].
👉Послухайте запис і спробуйте повторити:
dąć [доньчь], będzie [беньдже], pięć [пєньчь]
ą, ę перед g, k
Особливості вимови: читаються як [оŋ] [еŋ] (ŋ – це позначення горлової, “проковтнутої” “н” = “n tylnojęzykowe”)
👉Послухайте запис і спробуйте повторити:
mąka [моŋка], ręka [реŋка], bąk [боŋк]
ą, ę перед ł, l
Особливості вимови: читаються чисто — “ą” як [о] і “ę” як [е]
👉Послухайте запис і спробуйте повторити:
minął [міноў], minęli [мінелі], ciągnął [чьоŋґноў], ciągnęli [чьоŋґнелі]
ę в кінці слова
Особливості вимови: в кінці слова “ę” втрачає свою “носовість” і читається прото як [е].
👉Послухайте запис і спробуйте повторити:
proszę [проше], trochę [трохе], dziękuję [джєŋкуйє], imię [імє], chcę [хце], naprawdę [направде]
👉Давайте повторимо частовживані слова з ą / ę:
mężatka [менжатка], zamężna [заменжна], mężczyzna [менж(тш)изна], szczęście [ш(тш)енщьчє], szczęśliwy [ш(тш)енщьліви], język [єнзик]
Ви великі молодці, ви витримали випробування буквами та звуками. Я сподіваюся, що завдяки схемам ви навчилися (або ще навчитесь) вимовляти те, чого немає у знайомих вам мовах.
Q, X, V
У польському алфавіті відсутні літери “q“, “v” та “x“, але це не означає, що ви їх не зустрінете. Вони можуть траплятися в словах іноземного (не польського) походження, найчастіше в іменах власних. Наприклад, “v” – постійно зустрічається в наших іменах і прізвищах у закордонних паспортах. Або у запозичених словах, на кшталт taxi (це розмовна форма польського taksówka), video (є і wideo, обидві форми вірні), quiz і т.д.
“V” поляки називають [фау]. Наприклад, коли я диктую своє прізвище, щоб поляк, що слухає, не написав його через W (що для них природно), я завжди уточнюю – “Lukianova, przez v” [пшез фау].
Якщо ви вчите польську мову з дітьми, то можна разом подивитися різні веселі відео про алфавіт:
- Цілий мультик від Lulek TV.
- А цей – не такий веселий, але дуже пізнавальний та яскравий.
Це не вся фонетика польської мови, не всі нюанси, не всі тонкощі. Але цього я вважаю достатнім для початківців. У процесі курсу, можливо, я додаватиму ще щось на цю тему, побачимо. Але на даний момент ви вже можете починати читати польською мовою самостійно.
Що читати? Я пропоную читати тексти та книги, розібрані методом Франка.
Про сам метод ви можете прочитати тут:
Там же, у змісті чи просто гортаючи сторінки, ви знайдете безліч вже розібраних за цією методикою казок та текстів.
До “Маленького принца” до того ж додана озвучка (наприкінці кожного розділу):
І до деяких казок Андерсена – також:
І переходьте до наступного уроку.
